Поради практичного психолога батькам першокласників

1. Створення сприятливого психологічного клі­мату для дитини з боку всіх членів родини.

2. Запровадьте для дитини вдома єди­ний режим і обов’язково дотримуйтеся його виконання всіма членами родини.

3. Ніколи не відправляйте дитину одночасно в перший клас і на яку-небудь секцію чи гурток. Початок шкільного життя вважається тяжким та стресовим. Якщо дитина не буде мати можливості гуляти, відпочивати та робити уроки без поспіху, у неї можуть виникнути проблеми зі здоров’ям. Тому, якщо заняття музикою чи спортом здаються вам необхідною частиною виховання вашої дитини, треба починати відвідувати за рік до початку навчання або з другого класу.

4. Вранці будіть дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом.

5. Не підганяйте дитину, бо розрахувати час – це ваш обов’язок.

6. Не відправляйте дитину до школи без сніданку.

7. Збираючи дитину до школи, побажайте Їй успіхів, скажіть кілька   лагідних слів, без зауважень.

8. Замінюйте вислів : «Яку оцінку ти сьогодні отримав? На – «Як в тебе пройшов день? Що дізнався нового? Що було цікавого в школі? Чим сьогодні займалися?». Зустрічайте дитину спокійно не сипте на неї тисячу запитань (згадайте, як вам важко після робочого дня).

9. Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, нехай заспокоїться, тоді вона все сама розповість.

10. Зауваження вчителя вислухайте не в присутності дитини. Не лайте, а тим більше — не ображайте дитини в присутності сто­ронніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навко­лишніх, навіть учителя або вихова­теля, відповідайте: «Спасибі, ми обо­в’язково поговоримо на цю тему». Говоріть з дитиною спокійно.

11. Після школи дитина не повинна одразу сідати за виконання завдань, а 2-3 години має відпочити. Найкращий час для виконання домашніх завдань з 15 до 17 години.

12. Неможна виконувати завдання без перерви. Через кожні 15-20 хвилин треба відпочивати 10-15 хвилин.

13. Під час виконання завдань не стійте над дитиною, давайте їй можливість самостійно працювати. Частіше хваліть вашу дитину. На скарги про те, що щось не ви­ходить, відповідайте: «Вийде обо­в’язково, тільки потрібно ще раз спробувати». Формуйте високий рівень домагань. І самі вірте, що ваша дитина може все, потрібно тільки допомогти. Хваліть словом, усмішкою, ласкою й ніжністю.

   14. Роль самооцінювання дитини в адаптації до школи дуже важлива (чим нижче самооцінювання, тим біль­ше труднощів у дитини у школі). Перша умова шкільного успіху — це те, як оцінюють дитину її батьки, друга –як відноситься вчитель. Не завищуйте і не занижуйте само­оцінку дитини. Оцінюйте її результати адекватно, і доводьте це до її відома. Оцінювати тільки вчинки, а не саму дитину

15. Порівнювати якість роботи дитини тільки з її попередніми роботами, а також не порівнювати з іншим дітьми, а лише з нею самою, бо це формує невпевненість.

16. У спілкуванні з дитиною не вживайте умовностей : «Якщо ти добре вчитимешся то …». Вчитися це її обов’язок і треба зробити так, щоб дитина сама того прагнула. Частіше пояснювати чому це важливо саме для неї.

17. Допомагайте дитині розвивати дрібну моторику м’язів руки, аби їй було легше опановувати письмо. Для цього необхідно багато вирізати, малювати, зафарбовува­ти, будувати, складати невеликі за розмі­ром деталі, зображення тощо.

18. Працюйте з дитиною над розвитком її пам’яті, уваги, мислення. Для цього сьо­годні пропонується багато ігор, головоло­мок, задач у малюнках, лабіринтів тощо в різних періодичних та інших виданнях для дітей.

19. Протягом дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. В цей час головними мають бути справи дитини, її біль, радощі.

20. У сім’ї має бути єдина тактика спілкування всіх дорослих з дитиною. Всі питання щодо виховання дитини вирішуйте без неї.

21. Дитина повинна мати вдома певне доручення і відповідати за результат його виконання.  Привчайте дітей до самообслуговування і формуйте трудові навички і любов до праці. Не робіть з дитини лише споживача, хай вона буде рівноправним членом сім’ї з своїми правами та обов’язками.

22. Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини, коли її щось турбує.

23. Пам’ятайте, що навіть діти 6-7 років люблять казки, особливо перед сном, або пісню, лагідні слова. Це її заспокоїть, зніме денне напруження, допоможе спокійно заснути й відпочити. Ваша доброзичливість допоможе їй у цьому.

24. Думайте про дитячий «Банк щасливих спогадів»